Сироїдіння
Сироїдіння
Ця теорія базується на положенні про те, що сучасна людина успадкувала
від своїх далеких предків пристосованість лише до певного раціону з
продуктів, не підданих термічній обробці. Теорію харчування предків
проповідують прихильники двох напрямів – сироїдіння і сухоїдіння. Однак ці
напрями, незважаючи на загальну концепцію, антагоністичні один до одного.
Харчування сирими молочно-рослинними продуктами без будь-якого
впливу на них вогню і пари називається сироїдінням.
На думку прихильників сироїдіння, таке харчування дає змогу
засвоювати поживні речовини в первинному вигляді, оскільки під впливом
термічної обробки і неминучого впливу металів їхня енергетична цінність
знижується, а засвоюваність погіршується.
Із продуктів, приготованих за допомогою вогню, люди, які споживають
сиру їжу, допускають лише хліб із цілісного зерна (зі збереженням висівок) і
без застосування дріжджів.
Прихильники цієї концепції вважають, що «культурне харчування
суперечить природі, а сироїдіння є природним для людини, оскільки травна
система анатомічно і фізіологічно призначена для сирих плодів». Одним із
підтверджень цього, на думку сироїдів, слугує той факт, що всі тварини і птахи
споживають їжу такою, якою дає їм природа. Термічна обробка харчових
продуктів їм уявляється не прогресом, а оманою цивілізації. Харчуючись
сирою рослинною їжею, стверджують прихильники сироїдіння, ми тим самим
поглинаємо сонячну енергію, що перетворюється в клітинах нашого організму
у свої різновиди.
«М’ясні сироїди» вживають м’ясо в сирому промороженому вигляді
(строганина), «рибні» – свіжоморожену і свіжовиловлену рибу. Одні
послідовники сироїдіння рекомендують харчуватися винятково сирими
зернами, інші – фруктами, горіхами.
За харчування сирою їжею потрібно обмежувати споживання білка до 25-
30 г і навіть 15 г за добу.
Встановлено, що під час споживання сирої їжі почуття ситості настає
набагато швидше, ніж під час споживання вареної. Це зумовлює вживання
меншої кількості харчових продуктів і використовується в дієтотерапії для
лікування ожиріння. Втрата маси тіла відбувається також внаслідок зменшення
кількості рідини, яка випивається за споживання сирої їжі, та кухонної солі, що
важливо у разі захворювань серцево-судинної і видільної систем.
Концепція харчування людей, які споживають сиру їжу, з позиції
медицини може бути прийнятна лише на короткий термін. Доцільніше і
корисніше використовувати його в тих випадках, коли сироїдіння показане і
проводиться періодично, впродовж кількох днів чи тижнів. Це так зване
«зигзагне» харчування за Ноорденом.
Під сироїдінням розуміють харчування рослинними продуктами, які не
піддаються термічній обробці, тобто сирими. Сироїдіння є крайнім варіантом
суворого вегетаріанства. Сироїди вважають, що їжа повинна бути «живою», не «убитою» або зміненою дією високих температур. Раціон харчування вони
складають зі свіжих овочів, фруктів, ягід і їх соків, сухофруктів (висушених на
повітрі і під дією сонця), дикорослих їстівних рослин, горіхів, сирого насіння
олійних рослин, пророслого зерна, розмочених у воді круп. Сироїди вважають
сиру воду єдиним корисним напоєм. Частина сироїдів включає до раціону хліб,
спечений без дріжджів, мед, олію, одержану методом холодного пресування.
Сироїдіння обґрунтовують:
• наявністю в сирій рослинній їжі «живої» (сонячної, космічної)
енергії;
• відповідністю сироїдіння харчуванню предків людини до появи
вогню, природністю сироїдіння, оскільки всі тварини споживають
їжу такою, якою дає природа;
• збереженням вітамінів та інших біологічно активних речовин у
сирих продуктах.
Зазначені теоретичні положення сироїдіння науково необґрунтовані
повністю або частково.
Закони збереження й перетворення енергії та створення на їх підставі
теорії харчових ланцюгів не залишають місця для визнання міфічної «живої»
енергії. Рослини трансформують світлову енергію сонця в енергію харчових
речовин, які синтезуються ними (білки, жири, вуглеводи, органічні кислоти), а
далі вона надходить в організм тварин і людей. Людина може брати енергію з
нутрієнтів рослинних і тваринних продуктів, що вживаються, або із власних
запасів жирів, вуглеводів і білків. Інші шляхи забезпечення організму енергією
науково не встановлені. Перехід первісної людини з сирої їжі на варену
розширив її раціон і поліпшив засвоєння харчових речовин. Зокрема, у
травному каналі із сирих рослинних продуктів білок вилучається гірше, ніж із
варених. Використання вогню під час приготування їжі зменшило ризик
виникнення інфекцій і глистових інвазій. Усе це сприяла фізичній і розумовій
еволюції людини.
Однак за умови тривалої термічної обробки їжа набуває негативних
властивостей, тобто з’являються канцерогенні, мутагенні та інші шкідливі
речовини – продукти полімеризації жирів, меланоїдини тощо, руйнуються
термолабільні нутрієнти, перш за все вітаміни. Стає зрозумілою необхідність
додержання гігієнічних правил приготування їжі і цілорічного споживання
свіжих овочів, фруктів і ягід, які є головним джерелом вітаміну С,
каротиноїдів, меншою мірою – фолату і вітаміну К. Вітамінів групи В у цих
продуктах (за невеликим винятком) мало, а вітамінів A, D, В12 в них немає.
Абсолютне і постійне сироїдіння слід віднести до нераціонального
харчування. Воно протипоказане дітям, вагітним жінкам, матерям, які годують
груддю, особам, зайнятим важкою фізичною працею. Тривале сироїдіння може
спричинити білково-енергетичну недостатність, полігіповітамінози, анемію та
інші ускладнення. Однак нетривале (1-3 тижні) сироїдіння з переважанням у
раціоні овочів і плодів застосовують як. лікувально-дієтичний метод у разі
ожиріння, гіпертонічної хвороби, подагри, хронічної ниркової недостатності,
алергії. Сироїдіння у вигляді розвантажувальних днів (яблучний, кавунний,огірковий тощо) широко використовують у лікуванні деяких захворювань, їх
рекомендують вагітним жінкам під час ранніх і пізніх токсикозів вагітності.
Розвантажувальні дні (сирі овочі і плоди, їх соки) припустимі й для
здорових людей. Тому що постійне харчування ідеальною їжею сприяє
метаболічній гіподинамії – своєрідному зниженню активності систем, які
забезпечують обмін речовин. Це явище можна умовно порівняти з м'язовою
гіподинамією, пов’язаною з низькою фізичною активністю, що призводить до
детренованості м’язів. Ідеально збалансоване харчування створює такі
комфортні умови для обміну речовин, які не є еволюційно основою
оптимальної життєдіяльності людини (О.М.Уголєв). У межах коротких
періодів часу (дні) відхилення від збалансованого, ідеального харчування
можуть бути не тільки фізіологічними, але й необхідними для підтримання
високого рівня активності органів і систем, які забезпечують засвоєння їжі. Для
тривалих періодів часу правило рівності витрати й надходження харчових
речовин зберігає своє значення, запобігає виникненню хвороб недостатнього і
надмірного харчування.
Споживання сухої їжі, як інший різновид теорії харчування предків,
може бути також допустимим лише на обмежений термін для лікування деяких
захворювань кишечника. Ця концепція не відповідає законам раціонального
харчування. У ХІІ-ХІ століттях існувало навіть покарання для провинених
людей: «Сухо да ясть». Їх годували винятково хлібом, і витримати це
випробовування було непросто.
Позбавлення людини рідини навіть на кілька діб призводить до
зневоднювання організму.