Теорія і методика оз ...

1.1 Завдання позакласної роботи з фізичного виховання

 

В загальній системі форм організації фізичного виховання школярів значне місце посідає позакласна спортивно-масова робота. За допомогою позакласних форм занять вирішується цілий комплекс важливих завдань, а саме:

- підвищення рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів;

- зміцнення їх здоров’я;

- поглиблення знань, умінь і навичок, набутих на уроках фізичної культури;

-  набуття організаторських здібностей.

Основними завданнями позашкільної роботи є наступні:

- сприяти школі у виконанні поставлених перед нею навчально-виховних завдань;

- сприяти успішному і повному оволодінню матеріалу програми з предмету «Фізична культура»;

-  задовольняти інтереси школярів до занять масовими видами спорту;

- виявляти дітей, що мають хороші здібності до занять певними видами спорту;

-  забезпечувати здоровий, активний, змістовний відпочинок;

- сприяти зміцненню здоров'я, загартовуванню організму, різнобічному фізичному розвитку учнів;

- поглиблювати і розширювати, знання, вміння, навички, одержувані учнями на уроках, фізичної культури;

- удосконалювати вміння і навички учнів у виконанні різних вправ, як у звичайних умовах, так і в ускладнених, зокрема на місцевості;

- виховувати і розвивати організаторські навички у школярів;

- прищеплювати учням любов до систематичних занять фізичною культурою і спортом;

- спонукати учнів до активних самостійних занять фізичною культурою і спортом;

- залучити до фізичного виховання учнів педагогічний колектив, батьків, громадські організації.

 

1.2 Зміст позакласної роботи

 

За особливостями організації навчально - виховного процессу школярів, форми занять поділяються на: 
            - урочні; 

- позаурочні. 

До урочних форм занять відноситься – урок фізичної культури.

 В залежності від переважного розв’язання завдань уроки поділяють на:

- навчальні;

- тренувальні;

- контрольні;

-  змішані. 
Позаурочні форми занять поділяють на: 
- заняття в режимі навчального дня; 
- позакласні заняття; 
- позашкільні заняття. 
До занять, що проводяться в режимі навчального дня відносять: гімнастику до занять, фізкульт-хвилинки і паузи та ін. 
До позакласних занять відносять: секції з виду спорту, секції ЗФП, гуртки ЛФК, змагання, масові фізкультурні свята, спортивні заходи, тощо.

 

Позакласна робота з фізичного виховання
Позакласна робота в  школі складається з масової фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи:

- Гуртки фізичної культури (гуртки із загальної фізичної підготовки) створюються для підвищення рівня фізичної

підготовленості і залучення дітей до систематичних занять фізичними вправами. Гуртки працюють протягом всього навчального року.

- Спортивні секції з видів спорту. Вирішують завдання спеціалізації в обраному виді спорту, підготовка і виступ у змаганнях з цього виду.

- Спортивні змагання. Спортивні змагання проводяться у відповідності з положенням і програмою змагань. Для участі у змаганнях від кожної команди подається заявка на участь, в якій так само ставиться віза лікаря про допуск кожного школяра до змагань.

- Масові фізкультурні заходи. До них відносяться Дні здоров’я; фізкультурно-спортивні свята; спортивні КВК та вікторини; зустрічі з тренерами та спортсменами; лекції і доповіді на спортивні теми; туристичні зльоти і походи. Масові заходи враховані в планах навчально-виховної та позакласної фізкультурної роботи школи.

 

1.3 Організація позакласної роботи

Напрямами позакласної роботи з фізичного виховання мають бути:

 - фізкультурно-оздоровчий, що реалізується через фізкультурно - оздоровчі заходи;

- в режимі навчального дня (гімнастика перед заняттями, рухливі (динамічні) перерви, години здоров’я), туристичні походи по рідному краю, рухливі ігри на місцевості, самостійні заняття фізичними вправами, фізкультурно-оздоровчі клуби тощо;

  - спортивно-масовий, котрий утілюється в практиці коледжів, ліцеїв та гімназій через групові - заняття та масові фізкультурні заходи;

  - рекреаційно-відновлювальний, спрямований на поліпшення стану здоров’я студентів, старшокласників через гуртки загальної фізичної підготовки та секції для учнів спеціальної медичної групи, групи здоров’я, дні здоров’я тощо.

Рекреація – надзвичайно широка сфера діяльності, яка в перекладі з латинської означає відпочинок, розвагу, відновлення, лікування. Фізична рекреація – це процес використання засобів, форм і методів фізичного виховання, спрямований, насамперед, на задоволення потреби в активному відпочинку, відновленні сил, розвагах учнів у вільний час [1].

Одна з головних умов у роботі з указаною категорією учнів – урахування їхніх індивідуальних особливостей і можливостей, а також систематичний контроль за станом здоров’я відповідно до діагнозу їх захворювань. Організаційні форми:  гуртки загальної фізичної підготовки та секції для учнів спеціальної медичної групи,  групи здоров’я,  дні здоров’я.

У забезпеченні ефективності процесу фізичного виховання  школярів та студентів суттєвого значення набуває позакласна робота як організаційна форма фізичного виховання.

Вимоги до організації :

1. Тісний зв'язок з навчальною роботою.

 2. Доступність занять і різні їх форми, які забезпечують можливість залучення до них широкого кола школярів.

 3. Проведення позакласної роботи з фізичного виховання як складової частини всієї позакласної роботи із збереженням спадковості принципів і методів роботи та опорою на учнівський актив.

 4. Використання допомоги батьків і шефських організацій.

 

1.4 Форми позакласної роботи. Планування позаурочної роботи

 

Серед форм організації позакласної роботи прийнято виділяти дві найзагальніші групи:

-  Групові заняття – відзначаються заздалегідь установленим розкладом та обмеженим, але відносно постійним складом школярів, які можуть об'єднуватися у спеціальні навчальні групи чи секції.

-  Масові фізкультурні заходи – відзначаються епізодичним характером проведення, неоднорідним контингентом школярів, який часто змінюється, охопленням значної частини учнів різних класів; головними ознаками таких заходів є простота правил та умов участі, доступність змісту заходу для кожного з його учасників незалежно від їхньої підготовленості.

За систематичністю проведення виділяють заняття:

-  систематичні, або регулярні (наприклад, фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня);

-  епізодичні (наприклад, спортивні змагання).

Систематичні, або регулярні заняття є, як правило, груповими, а епізодичні – масовими.

       Усі форми фізичного виховання об’єднуються спільною метою і завданнями. Кожна з них, сприяючи розв’язанню загальних завдань, вирішує і специфічні. Ось чому для оптимального розв’язання всіх завдань фізичного виховання варто практикувати різноманітні форми занять шляхом запровадження фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня, широкого залучення учнів до занять спортивних секцій і гуртків, популяризації додаткових факультативних занять, відродження масових спортивно-художніх свят і днів здоров’я, різноманітних змагань і конкурсів, створюючи для цього необхідні умови.

Також по формі організації занять фізичними вправами виділяють:

Масові заходи – із залученням відразу великої кількості учасників, наприклад. масові ігри, змагання, різні розваги.

Секційні та гурткові заняття, що охоплюють обмежену кількість школярів та студентів, окремі групи.

Індивідуальні заняття.

Позакласні форми занять з учнями молодших класів поділяються на масові, групові та індивідуальні. До масових і групових форм відносяться: гімнастика до занять, фізкультурні паузи,

фізкультурні хвилинки, рухові перерви, рухливі ігри і забави, спортивно-мистецькі заходи, змагання, конкурси, туристичні походи, прогулянки екскурсії.

 До індивідуальних форм занять відносяться: ранкова гігієнічна гімнастика, шкільні домашні завдання, домашні завдання в тренуванні, активний відпочинок, заняття в групах загальної фізичної підготовки.

Широкі можливості для підвищення емоційного тонусу й активності учнів молодших класів відкривають масові змагання. Змагальні форми занять – не стільки спосіб досягнення спортивної перемоги або значного спортивно-технічного результату, скільки форма емоційного наповнення спілкування, здорового відпочинку і розваги.

 

 

1.4.1 Прогулянки, екскурсії, походи

 

Прогулянки, екскурсії та походи мають велике освітнє і виховне значення, оскільки діти знайомляться з природою, рідним краєм і його визначними пам'ятками. 

Ці заходи сприяють вдосконаленню навиків у ходьбі, бігу і іграх, загартовують організм і зміцнюють здоров'я дітей, сприяють

набуттю навичок самообслуговування, поведінки та орієнтування на місцевості тощо.  Неоціненну роль вони відіграють в створенні і зміцненні дитячого колективу, у вихованні почуття дружби і товариства . 

 Прогулянки, екскурсії та походи найчастіше проводяться пішки, зимою можуть бути використані лижі. Прогулянки зазвичай здійснюють без певних освітніх цілей, заради відпочинку на лоні природи. Екскурсії мають певні освітні цілі і проводяться по заздалегідь наміченій тематиці.

Невеликі прогулянки та екскурсії (за мінімальної відстані) можуть проводитися в будь-який навчальний день; прогулянки та екскурсії на велику відстань, а також походи тільки у вихідні або канікулярні дні. Кожне з цих заходів ретельно готується, докладно розробляється план проведення. У плані передбачаються завдання заходу, маршрут, місця нетривалого і тривалого відпочинку, заняття та ігри в дорозі і на великому привалі, інвентар, особисте та колективне спорядження учасників. [5] 

У походах на відміну від екскурсій поєднується виконання освітніх завдань з умовами похідного життя (розбивка табору, приготування їжі, подолання труднощів, що зустрічаються на шляху і т. д.). Істотним елементом позашкільної роботи в галузі фізичного виховання є туризм – екскурсії, походи тощо.

При плануванні і проведенні будь-яких форм позашкільної фізкультурної і спортивної роботи треба враховувати такі фактори, як дозування емоційності, ущільненість часу, приблизно однаковий рівень фізичної підготовки.

Кожний з названих видів позашкільних занять з фізичної культури вимагає старанної підготовки, правильного планування, додержання гігієнічних лікарських вимог, високої дисциплінованості.

Шкільний туризм є важливою складовою позакласної спортивної роботи. Туризм – це різноманітні за формою, змістом та тривалістю походи і подорожі, спрямовані на активний відпочинок,

пізнання рідного краю [6]. Туристичні походи сприяють оволодінню дітьми корисними для них прикладними навичками та вміннями: ходьба в різних умовах ґрунту та рельєфу місцевості, вправи з лазіння та рівноваги, орієнтування на місцевості, розпалювання вогнища тощо [3].

Орієнтовний перелік туристичного спорядження: рюкзак, спальний мішок, казанки (2-3 шт.), кружка, ложка, миска, намет (якщо похід з ночівлею), гачки для підвіски, ніж, сокира, лопата, фляга (термос), ліхтарик, клейонка, черпак, сірники в поліетиленовій упаковці, аптечка, штормівка.

Батькам потрібно пам’ятати, що тривалість туристичних походів, участь в яких беруть діти, швидкість пересування і вага поклажі залежить від віку дітей.

Так, для дітей 7-9 років дорога в ліс і назад не повинна перевищувати 6-8 км, 10-12 років – 8-10 км, 13-15 років – 12 км.

Рюкзак для дітей 9-10 років не повинен важити більше 2.5 кг, 11-12 років – 3,5 кг,13-15 років – 4 кг. Він повинен  бути добре підігнаним і заповненим необхідними речами.

До походу потрібно готуватися заздалегідь. Велике значення має вибір маршруту майбутнього походу або екскурсії. Бажано, щоб він проходив мальовничими місцями, в лісових масивах з чистим, не запиленим повітрям, поблизу водоймищ. Під час походу учасники оволодівають основними туристськими навиками (подолання природніх перешкод, перенесення вантажу, встановлення намету, розпалювання вогнища у встановлених місцях, приготування їжі тощо). В теплу пору року на прогулянку і екскурсію можна вирушати у звичайному легкому одязі, маючи головний убір,

який оберігає від сонячних променів. В походи слід надягати спортивний зручний одяг.

Позакласні форми занять фізичною культурою і спортом покликані розширити й удосконалювати знання і рухові вміння, отримані школярами на уроках, сприяти їх підготовці до здачі навчальних нормативів, підвищувати спортивні досягнення на основі вимог спортивної класифікації.

           Спортивні секції з видів спорту. Вирішують завдання спеціалізації в обраному виді спорту, підготовка і виступ у змаганнях з цього виду.

 

Комбіновані (змішані)

Контрольні

Тренувальні

Навчальні

Комплексні

Однопредметні

Спортивні години у групах продовженого дня

Організовані перерви

Фізкультхвилинки і паузи

Гімнастика перед заняттями

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання : a) залучити найбільш підготовлених школярів до систематичних занять спортом; б) сприяти удосконаленню учнів в вибраному виді спорту і на цій основі виконання вимог спортивної класифікації (розрядів); в) готувати учнів до участі в змаганнях за команди школи; г) сприяти набуттю знань й навичок інструкторської роботи і суддівства змагань. В секцію приймаються школярі основної медичної групи.

До позашкільних занять відносять: міжшкільні змагання, заняття  у спортивних школах,  у місцях відпочинку та ін..

 Позакласна робота у школі повинна спрямовуватись на адаптацію до навчання; зміцнення здоров’я, загартування, підвищення працездатності школярів; фізичний розвиток та озброєння життєво важливими руховими уміннями і навичками; формування звичок здорового способу життя, позитивного ставлення до фізичної культури та потреби в систематичних заняттях фізичними вправами.

Всі заходи з фізичної культури мають великі можливості рішення педагогічних задач. Так ігри розвивають ініціативу, витримку, допомагають застосувати добуті навички у нестандартних умовах; змагання виховують волю, наполегливість; прогулянки, екскурсії — закріплюють навички орієнтування на місцевості, розширюють географічні знання, виховують почуття взаємної допомоги, дисципліни.

 

       1.4.2. Ігри, розваги 

          Самими простими і масовими формами позакласної роботи з учнями є ігри і розваги. 
          Ігри організовуються як з невеликою групою учнів одного класу, так і з великими групами учнів двох-трьох класів. Чим чисельніша група грає, тим краще повинні бути підготовлені організатори та витівники з учнів. Ігри слід проводити у вигляді так званого «годинник ігор», загальне керівництво яким здійснюється вчителями. 

«Годинник ігор». Рухливі ігри мають оздоровче, виховне та освітнє значення, легкодоступні і для сімейної фізкультури. Доведено, що вони покращують фізичний розвиток дітей, благотворно впливають на нервову систему і зміцнюють здоров'я. Майже в кожній грі присутні: біг, стрибки, метання, вправи на рівновагу і т.д. В іграх виховуються основні фізичні якості дитини, такі як сила, швидкість, витривалість і удосконалюються найрізноманітніші рухові вміння і навички.

Гра є перша діяльність, якій належить велика роль у формуванні особистості. Дитина, як і дорослий, пізнає світ в процесі діяльності. Ігри розширюють коло уявлень, розвивають спостережливість, кмітливість, уміння аналізувати, порівнювати й узагальнювати побачене, на основі чого робити висновки з спостережуваних явищ у навколишньому середовищі. У рухливих іграх розвиваються здібності правильно оцінювати просторові і тимчасові відносини, швидко і правильно реагувати на ситуацію, що склалася і часто змінюється в грі.

Як улюблене заняття дітей у позаурочний час ігри проводяться не тільки в спеціальні «годинник ігор», але також на ранках, святах, прогулянках, екскурсіях  і т. д.

 

1.4.3 Спортивні змагання

Спортивні змагання є однією з найбільш цікавих, захоплюючих форм позакласної роботи з фізичного виховання у  школі та коледжі. Вони сприяють залученню учнів та студентів до систематичних занять фізичними вправами вдома і в колективі фізкультури, підвищують фізичну підготовленість учнів, згуртовують  колектив.

 Спортивні змагання є однією з форм фізичного виховання, за допомогою якої вирішують цілий ряд важливих освітніх, виховних і оздоровчих завдань. Змагання – це невід'ємна частина фізичного виховання.

Змагання, як і інші види позакласної роботи, включаються в загальний річний план роботи школи. На початку навчального року точно визначаються терміни проведення, положення і програми змагань. З урахуванням цих термінів завчасно проводиться підготовка до змагань. 

       Незалежно від спрямованості та змісту, спортивні змагання проводяться на основі наступних принципів:

-       Послідовності, доступності  і  доцільності  в змагальній діяльності.

-       Об'єктивності в оцінці результатів.

-       Безпеці учасників, глядачів, суддів.

-       Видовищу, естетичності.

-       Вихованні духу чесного суперництва,  колективізму і характеру особи.

Слід враховувати, що позитивне значення змагань виявляється лише в умілому педагогічному керівництві, інакше надмірне використання змагань може сприяти розвитку негативних рис - егоїзму, честолюбства, зневаги до суперника і т.д.

При визначенні цілей і завдань змагання необхідно враховувати спортивну кваліфікацію учасників.

Залежно від поставлених завдань і особливостей виду спорту змагання можуть бути разовими або багатотуровими, очними або заочними. По характеру заліку результатів змагання можуть бути:

          особистими (технічний результат зараховується кожному учасникові);

командними (технічні результати підсумовуються);

особисто-командними (технічні результати зараховуються  і учасникам, і команді).

Безпосередній зв'язок із спрямованістю та завданнями спортивного змагання має зміст його програми. За цією ознакою змагання бувають:

-       комплексні (по ряду видів спорту);

-       з певного виду спорту;

-       з окремих вправ (біг, стрибки і т.п.);

-       багатоборства і естафети.

Системи проведення змагань:

-       пряма (легка атлетика, плавання);

-       колова (спортивні ігри, єдиноборство);

-       з вибуванням (Олімпійська, кубкова, Швейцарська).

Спортивні свята передбачають чітку організацію, дотримання певних ритуалів. Усе це забезпечує комплексне розв’язання завдань виховання школярів: фізичного, морального, естетичного.

Важливим у вирішенні завдань фізичного виховання школярів є навчання школярів умінням самостійно і систематично

займатися фізичними вправами, формувати особистий руховий режим.

-        Формування  інтересів   до  занять   фізичною культурою і спортом.

-       Виховання життєво важливих рухових якостей і навиків, розвиток рухових здібностей.

-       Виховання навиків культури здорового способу життя.

-       Формування культури взаємовідносин.

-       Виявлення сильніших спортсменів і команд.

Класифікаційні змагання, які проводяться згідно зі спортивною класи­фікацією і правилами змагань, вимагають тривалої, послідовної роботи. Тому в змаганнях з окремих видів спорту (легкої атлетики, гімнастики, волейболу, баскетболу) бере участь незначна частина учнів і практично не беруть участі молодші школярі. У зв'язку з цим у багатьох школах проводяться так звані некласифікаційні змагання. Участь у них не дає права на присвоєння роз­рядів, оскільки:

-   вони не передбачені спортивною класифікацією;

-    їхня програма може певним чином відхилятися від класифікації;

-    під час їх проведення допускаються передбачені програмою пору­шення правил змагань.

До таких змагань належать усі міні-ігри на майданчиках зменшених роз­мірів, із скороченням часу, використанням нестандартного інвентаря, зміненою кількістю гравців, із дозволеним частковим порушенням окремих правил тощо.

Як можливі варіанти охарактеризуємо деякі види змагань, що здобули визнання у школах України.

Змагання за шкільною програмою. Програма таких змагань складаєть­ся вчителем і повинна сприяти розв'язанню завдань, які

 ставляться перед учнями на кожному конкретному етапі засвоєння матеріалу шкільної програ­ми.

Вона передбачає завдання:

-    із техніки виконання засвоєних вправ або тих, що вивчаються;

-    на результат (наприклад, штрафні кидки або удари по воротах із різних точок та віддалей, кидання в ціль тощо);

-    на прояв фізичних якостей (стрибки, підтягування, згинання і розги­нання рук в упорі лежачи та ін.) і обов'язково комплексні естафети.

У програму змагань може включатися теоретичний матеріал у вигляді запитань, що визначають уміння учнів самостійно займатись, управляти кла­сом, допомагати товаришам.

Змагання треба проводити як особисті (переважно всередині класів), так і ко­мандні (як ведеться, між класами). Цінність останніх полягає в тому, що відчуття відповідальності перед товаришами спонукає кожного учасника сум­лінно готуватися, виявляти максимум зусиль і наполегливості у процесі підготовки до змагань і участі в них.

Співвідношення завдань, їхня питома вага в програмі залежать від умов проведення, віку учнів, їхньої статі, етапу навчання.

Програма змагань повинна бути відома учням за 2-3 місяці до їх початку. Проводити їх можна окремо, або під час спортивної години у групах подовжено­го дня, чи під час годин здоров'я. Такі змагання сприяють зв'язку позаурочних занять і уроків фізичної культури, активізують самостійну діяльність школярів.

Змагання за шкільною програмою на уроках і в позаурочний час доціль­но проводити, починаючи з першого класу, поступово

ускладнюючи їхню програму і привчаючи дітей мобілізувати всі сили на досягнення високих результатів і чесне суперництво.

Методика проведення змагань

Обов'язковим документом проведення будь-якого змагання є положення про змагання.

 В ньому розкриваються:

-       характер змагань і вид спорту (особисті, особисто-командні; по футболу і т. п.);

-       мета і завдання;

-       учасники (вік,  кількісний склад команд, спортивна кваліфікація і т. п.);

-       місце і терміни проведення;

-       керівництво проведенням (функції відповідальних, прізвище головного судді і т. п.);

-       програма змагань;

-       порядок і умови заліку;

-       умови і порядок нагородження;

-       порядок подачі і розгляду протестів;

-       порядок і терміни представлення заявок (до цього пункту додається форма складання заявки).

Спортивними можуть бути змагання в будь-якій вправі, якщо в ньому дотримуються принципи єдності умов виступу учасників і оцінки їх досягнень. Незалежно від спрямованості спортивні змагання повинні проводитися на підставі наступних принципів:

-       Послідовності і відповідності в змагальній діяльності.

-       Ігровий характер змагань.

-       Безпека учасників, глядачів, суддів.

-       Об'єктивність в оцінці результатів.

-       Видовище, естетичність, виховання колективізму і характеру особи.

-       Послідовності, доступності  і  доцільності  в змагальній діяльності.

-       Об'єктивності в оцінці результатів.

-       Вихованні духу чесного суперництва,  колективізму і характеру особи.

 

Спортивні змагання повинні проходити в святковій атмосфері з відповідним оформленням і організацією. Правильна організація церемоній та етапів спортивного змагання забезпечує значний вплив на учасників і глядачів, сприяє не тільки виявленню значущості

спорту як суспільного явища, але і формує психологічний настрій, готовність вести боротьбу за перемогу. Все це говорить про ретельну розробку спеціального сценарію, відповідальність за підготовку якого несе організаційний комітет змагання.

 

         1.4.4 Гуртки фізичної культури

 

Гуртки фізичної культури створюються, як правило, для учнів початкових класів. Основне їх завдання – залучити дітей цього віку до систематичних занять фізичною культурою, сприяти підвищенню їх фізичної підготовленості. 

Основна спрямованість занять – загальна фізична підготовка. Запис дітей в гуртки фізичної культури слід починати з вересня місяця, залучаючи тих учнів, які не займаються в групах подовженого дня. По можливості, більшість занять слід проводити на відкритому повітрі. Структура і зміст занять наближені до уроків фізичної культури. У зміст занять входять фізичні вправи з шкільної програми.

       Гуртки фізичної культури організуються для учнів школи, залежно від умов і кількості, бажаючих вони можуть бути організовані окремо в кожному класі, для відстаючих в засвоєнні навчального матеріалу, для всіх учнів початкової школи. Усередині гуртка комплектуються групи по 20 - 25 осіб з урахуванням їх віку і фізичної підготовленості. Заняття проводяться два-три рази на тиждень, їх тривалість 60-90 хв. 

       Завдання гуртка - активізувати руховий режим дітей, розширити їх знання, рухові вміння і навички; формувати в них потребу до регулярних занять фізичними вправами. Спрямованість занять повинна забезпечувати різнобічний фізичний розвиток 

учнів, оволодіння ними школою рухів, формування у них правильної постави, поліпшення якості засвоєння матеріалу  навчальної програми. У заняття включаються головним чином вправи шкільної програми, виконувані в ускладнених умовах і переважно в ігровій формі. [5]

З учнями віднесеними за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, заняття у спортивних гуртках проводяться окремо. В цьому випадку групи комплектуються з учнів з однотипними відхиленнями у фізичному розвитку або захворюваннями і не більше ніж по 15 осіб у кожній групі. Зарахування у оздоровчі групи проводиться за рекомендаціями лікаря.

 Медичний контроль проходить щорічно згідно плану міської лікарні. На основі результатів обов'язкового медичного огляду медичний працівник навчального закладу здійснює розподіл на медичні групи по фізкультурі (основну, підготовчу, спеціальну). Заняття з учнями, які відносяться до спеціальних медичних груп, повинні проводити вчителі з фізичної культури, які пройшли спеціальний семінар або курси підвищення спеціалізації.

  Бажаючі займатися в гуртку  обов'язково повинні мати довідку медичної установи. Заняття проводяться вчителем фізичної культури один раз на тиждень дві години або два рази на тиждень по півтори години. Вони повинні бути спрямовані на всебічну фізичну підготовку учнів та на вивчення основ певного виду спорту. Навчальний рік в гуртку починається з 1 вересня навчального року. Проводяться заняття згідно з розкладом. При плануванні необхідно враховувати зайнятість дітей. Навчальна робота в гуртку проводиться за програмою, яка містить матеріал теоретичних та практичних занять, інструкторської та суддівської практики та має кількість годин для різного потижневого навантаження. Теоретичні заняття проводяться 15-20 хвилин у формі бесід в процесі практичних занять. Контрольні вправи не обов'язкові до виконання, але бажано щодо формування мотиваційного компоненту, мають бути запропоновані учням до виконання на початку та наприкінці навчання. При виконанні контрольних вправ необхідно враховувати індивідуальні можливості вихованців.

       В програму занять планують.

З лижного спорту: стройові вправи з лижами, імітаційні вправи, підготовчі вправи, вправи для засвоєння техніки ступаючого і ковзного кроків, техніки підйомів і спусків, повільного пересування на лижах.

             З легкої атлетики: біг, ходьба, стрибки з місця, в довжину і висоту з розбігу, метання різних предметів (м’ячів, дротиків, мішечків з піскомі ін.).

З рухливих ігор: ігри з елементами загальнорозвиваючих вправ, з ходьбою і бігом, зі стрибками, ігри з м’ячем і метаннями, катання на санках, лижна підготовка.

 

       1.4.5 Спортивні секції

 

Спортивні секції створюються для учнів, які бажають займатися певним видом спорту.

Основні завдання секцій: 
- долучити школярів до систематичних занять спортом; 
- сприяти їх спортивного вдосконалення в обраному виді спорту; 
- готувати їх до участі у позашкільних змаганнях.

   Складовим елементом занять спортом є навчально-тренувальний процес, який здійснюється відповідно до програм спортивних секцій. Основними завданнями спортивних секцій у загальноосвітній і професійній школі є:

 - всебічний фізичний розвиток, зміцнення здоров'я та загартовування організму учнів;

- розвиток індивідуальних фізичних здібностей до високого рівня з метою досягнення спортивного успіху у відповідності з віком і підготовою;

 - формування в процесі занять моральних і вольових якостей, прищеплювання навичок культурної поведінки;

 - вдосконалення організаторських здібностей у спортивно-масової та оздоровчої роботи з учнями різного віку.

          У спортивні секції загальної фізичної підготовки приймаються всі учні, віднесені до основної медичної групи, у віці від 7 до 17

років. Учнів розподіляють по навчальним групам в залежності від віку: перший рік навчання - підготовча група (7-8 років); другий рік навчання - молодша дитяча група (9-10 років); третій рік навчання - старша дитяча група (11-12 років) ; четвертий рік навчання - підліткова група (13-14 років), а п'ятий рік навчання - юнацька група (15-17 років). Комплектувати групи доцільно з учнів одного класу. Заняття в спортивних секціях за видами спорту організуються відповідно до програм. Відповідно до програм з видів спорту розробляється також навчальна документація - навчальний план, графічний план (графік розподілу навчального матеріалу), робочий план, конспекти і календар змагань секції.

При створенні будь-якої секції необхідно враховувати умови, які б дозволяли забезпечити їх успішну роботу – наявність відповідної бази й осіб, яким можна доручити проведення занять. Загальне керівництво роботою секцій доручають учителю фізичної культури. Кількість спортивних секцій визначають за узгодженням з адміністрацією школи рішенням колективу фізичної культури. Заняття в секціях проводять 2 – 3 рази на тиждень по 1 – 2 години.

 

1.4.6.Спортивне свято

 

У межах обов'язкового курсу фізичного виховання в загальноосвітній - школі використання змагальних форм занять підпорядковане

передусім ло­гіці педагогічного процесу, інтересам його якості, розв'язанню освітніх і виховних завдань. Тут змагальні форми занять — не стільки спосіб досяг­нення спортивної перемоги або значного спортивно-технічного результату, скільки форма емоційного наповнення спілкування, здорового відпочинку і розваги. Беручи участь у змаганнях, школярі збагачуються новими вражен­нями, глибше пізнають себе і своїх товаришів, переживають радість перемог і гіркоту поразок. Атмосфера змагань дає змогу усвідомити важливість за­нять фізичними вправами.

Будь-які змагання повинні створювати таку атмосферу, щоб і глядачі хо­тіли взяти в них участь разом зі своїми друзями, сім'ями. Обов'язковими умовами цього процесу є яскраве оформлення місць

проведення змагань; ви­ставлення стендів про історію команд, фотографій гравців, тренерів; організація виставок спортивної атрибутики; виступи перед глядачами ко­ментаторів, ветеранів; проведення лотерей, конкурсів, вікторин; змістовне музичне оформлення змагань тощо.

 

Програма свята зазвичай включає:

-       урочисте відкриття і закриття (парад учасників, підняття і опускання державного прапора і прапора змагань, короткі привітання почесних гостей, урочисте нагородження тощо);

-       спортивно-показову частину (змагання, показові виступи);

-       масово-розважальну (ігри, атракціони, конкурси не тільки для учасників, а й для глядачів).

В положенні свята переважно зазначається:

-       подія, з нагоди якої проводиться свято;

-       учасники і програма показових виступів;

-       мета свята;

-       учасники і програма;

-       керівництво підготовкою і проведенням;

-       час і місце проведення;

-       форма заявок на участь у змаганнях;

-       порядок відкриття і закриття;

-       час проведення наради представників.

-       учасники і програма спортивних виступів:

Спортивні свята і змагання пропагують заняття фізичними вправами, виховують у школярів почуття колективізму, наполели-

вість у боротьбі з труднощами, витримку, вміння володіти своїми емоціями під час поразки, почуття відповідальності за колектив. Для позакласних занять фізичними вправами характерна спортивна спрямованість. Якщо заняття в розпорядку навчального дня об'єднують учнів переважно одного класу, то позакласні заняття охоплюють дітей із різних класів.

Конкурс. Мета цього виду змагань — розвивати вміння самостійно ко­ристуватися фізичними вправами, складати комплекси і комбінації, засвоювати певну інформацію, їх можна організовувати як самостійні захо­ди на перервах, у групах подовженого дня або як

складову частину інших заходів (вечорів, спортивних свят, днів здоров'я та ін.).

Цінність конкурсів — в їхній спрямованості на раціональне розв'язання самими учнями рухових завдань. Конкурси можуть проводитись усередині класів і між ними. У другому випадку програма конкурсу повинна передба­чати індивідуальні та групові завдання. Наприклад, доцільно влаштовувати конкурси на краще складання і виконання комплексу ранкової гімнастики, створення нових вправ із двох або трьох запропонованих, кращу комбінацію вільних вправ із раніше вивчених рухових дій тощо. Усі практичні завдання повинні бути обґрунтовані та прокоментовані учнем.

Конкурс може проводитися на краще виконання запропонованих вправ, точність і швидкість відтворення, продемонстрованого окремими учнями або групою.

Фізкультурно – художні вечори, свята і дні здоров'я – це комплексний захід, який включає в себе спортивні змагання, показові виступи спортсменів, конкурси, вікторини, ігри тощо. Головне їх завдання – це заохочення учнів чи студентів до систематичних занять фізичною культурою і спортом, пропаганда їхніх досягнень і розумного способу життя.

 

День здоров’я.

До інших масових фізкультурно-оздоровчих заходів належать дні здоров’я, фізкультури і спорту. Основна мета цього заходу – активний відпочинок, пропаганда фізичної культури. Проводиться усім складом школи або групами класів. До змісту включаються рухливі та спортивні ігри, прогулянки з іграми на місцевості [1].

Дні здоров’я мають бути цілковито використані для активного відпочинку учнів на свіжому повітрі, для проведення в ці дні ці-

кавих, нестандартних і не надто обтяжливих змагань, заміських походів тощо. Участь в них мають брати всі, без винятку, учні. 

Дні здоров’я і спорту можна проводити одночасно зі всіма учнями школи або з групами класів (окремі паралелі або суміжні паралелі). Ці заходи можна проводити на території школи, в парко-

вих зонах неподалік від школи, а також з виїздом за місто.  Орієнтовна тривалість: для 5-8 -4-5 годин, для 9-11 -до 6 годин.

Заходи з виїздом за місто можуть бути тривалішими. Дні здоров’я призначаються на ті терміни, коли за спостереженнями лікаря

і педагогів учні відчувають найбільшу потребу в активному відпочинку. Не можна призначати їх на час шкільних канікул і на вихідні дні, оскільки в цей час школярі і так відпочивають, а дні здоров’я передбачені як додатковий активний відпочинок. 

Змістом таких днів є, як правило, рухові та спортивні ігри; прогулянки і походи з іграми на місцевості, з проведенням туристських змагань і конкурсів; спортивні комплексні змагання на зразок «Стартів надій», конкурси на кращого бігуна, стрибуна, метальника, силача тощо; різноманітні розваги. В паузах для відпочинку – вікторини, настільні ігри, показові виступи. Для проведення дня здоров’я складається «Положення про проведення дня здоров’я». Його проект готує вчитель фізичної культури.

День здоров’я закінчується або загальним шикуванням всіх учасників і нагородженням переможців, або підведенням підсумків за групами класів по мірі виконання ними програми.  Результати такого заходу обов’язково оприлюднюються в школі у вигляді усних повідомлень на загальних зборах колективу учнів та вчителів, а також у вигляді спеціальних стендів.

 

           Свято фізичної культури. 
Як правило, такі свята організовуються з початком і закінченням навчального року, з нагоди різноманітних свят, пам’ятних дат тощо. 
Програма свята зазвичай включає: 
- урочисте відкриття і закриття (парад учасників, підняття і опускання державного прапора і прапора змагань, короткі привітання почесних гостей, урочисте нагородження тощо); 
- спортивно-показову частину (змагання, показові виступи); 

- масово-розважальну (ігри, атракціони, конкурси не тільки для учасників, а й для глядачів). 

Зміст свята повинен мати тематичне забарвлення. 

Оптимальною вважається тривалість свята близько 60-90 хвилин.

Спортивні свята і змагання пропагують заняття фізичними вправами, виховують у школярів почуття колективізму, наполегливість у боротьбі з труднощами, витримку, вміння володіти своїми емоціями під час поразки, почуття відповідальності за колектив.

          «Веселі старти». Ігри — ефективний засіб загартування та оздоровлення дітей, тому доцільно їх використовувати в колективах шкіл, у таборах літньо­го відпочинку і за місцем проживання.

Програма"Веселих стартів" може передбачати ігри для змішаних команд, а також для хлопчиків і дівчат окремо. Якщо у змаганнях беруть участь команди дітей різного віку, треба зрівняти їхні шанси на перемогу шляхом диференціації довжини дистанцій, складності перешкод, розмірів і ваги предметів та приладів.

Щоби уникнути помилок під час пояснення чергової гри, рекомендуємо показати одному-двом учасникам способи передачі предметів, подолання пе­решкод та ін. Після пояснення і показу необхідно відповісти на питання, які виникли в учасників (щодо техніки і правил гри).

Для визначення переможців у кожній грі за перше місце нараховують кількість очок, що дорівнює числу команд, за друге — на одне менше і т.д. Після всіх ігор і естафет одержані очки додаються, і перемагає команда, що набрала найбільше очок. Можна визначити переможця і за найменшою су­мою очок. У такому випадку нарахування йде у зворотному порядку.

Нагороджуючи, доцільно заохочувати всі команди.

Під час командних ігор і естафет діти надзвичайно збуджуються; тому не­обхідно вжити заходів, щоб уникнути можливих травм. Через це не рекомен­дуємо включати в програму перекиди на швидкість, біг по вузькій високій опорі, спускання з каната на

швидкість та інші подібні вправи. Для заспокоєння збуд­жених учасників треба по закінченню чергової гри дати вправи на увагу.

Підбираючи ігри й естафети, завжди чітко визначайте завдання,які хо­чете вирішити. В одних випадках можна робити акцент на вихованні фізичних якостей, в інших — на формуванні вміння погоджувати власні дії з діями партнерів. На перший план в окремих іграх рекомендуємо висувати і виховні завдання. Так, для виховання почуття колективізму, товариськості в естафеті передбачаються завдання, успіх виконання яких залежить від узгодженості

дій учасників, їхньої взаємодопомоги та взаємовиручки. Кмітливість і твор­че мислення будуть формуватися під час виконання завдань, у яких успіх вирішують тактика подолання перешкод, вибір найбільш раціональних спо­собів виконання рухових дій.

Щоб естафети та ігри не втрачали педагогічної цінності, своєчасно фік­суйте всі порушення правил і, підсумовуючи, враховуйте їх, а також робіть усе можливе для попередження порушень.

Для організації естафет всередині класів, груп подовженого дня команди повинні бути однаковими, їхній склад (у більшості естафет — 8-12 чол.) може залишатися постійним протягом тривалого часу.

У методичній літературі, періодичній пресі святами часто називають спор­тивні змагання, інші масові заходи. Дійсно, добре організовані змагання з парадами відкриття і закриття, урочистим нагородженням переможців — своєрідні свята спорту. Проте для фахівця фізкультурно-художнє свято — це комплексний захід, який включає в себе не тільки спортивні (змагання, по­казові виступи, конкурси, вікторини, ігри, лотереї та ін.), а й художні, мистецькі фрагменти.

Фізкультурно-художні свята проводяться для відзначення видатних подій, знаменних історич­них дат у житті людей.

Свято не має чітко визначеної форми, вона може змінюватися залежно від бажань учасників, самодіяльність яких не тільки не регламентується, а й за­охочується. Водночас, свято має певні обряди,

які додають йому стабільності. Тому кожне свято повинно мати свою, характерну обрядову структуру, яка надає йому оригінальності та неповторності. Свято не тільки акумулює тра­диційні обряди, але й виступає своєрідною структурою духовного і фізичного життя людей.

Фізкультурно-художні свята рекомендовано розпочинати урочистими церемоніями (підняття українського національного або олімпійського прапора, привітання гостей тощо), характер яких залежить від того, чому вони присвячені: історичним датам, подіям із життя школи, спортивним форумам. Це обумовлює програму та характер проведення свята, зміст ігор, конкурсів, масових виступів, репертуар художніх колективів. При складанні сценарію доцільно чергувати художні та спортивні фрагменти, щоб постійно підтримувати інтерес до свята у його учасників і гостей.

 Обряди - це соціальне явище, що являє собою комплекс символічних, традиційно закріплених умовних дій, спрямованих на оформлення певних подій у житті людей, держави, приурочених окремим етапам трудової діяльності та відзначенню певних календарних дат.

Слово «обряд» означає «приводити в належний вигляд (обряджати), впорядковувати, прикрашати).

Мета обряду - за допомогою символів і символічних дій висловити, передати, закріпити традиційні для суспільства (соціальної групи) ідеї, ідеали, норми, цінності, зразки життєдіяльності, викликати в його учасників адекватні почуття, настрої, переживання. Створити у процесі проведення свята морально-психологічну атмосферу, яка б сприяла засвоєнню соціального досвіду, що передається певним обрядом.

У змісті стародовніх обрядів українців головним була не пісня, не її текст, а рухова діяльність, яка піднімала настрій, будила енергію людей, стимулювала до праці.

Спортивно-художні вечори - можуть присвячуватися різним подіям у житті колективу фізичної культури. Це може бути, наприклад, «Вечір спортивної слави», присвячений підбиттю

підсумків фізкультурної і спортивної роботи школи за рік. Вечори можуть присвячуватись високим досягненням команди або окремих спортсменів школи, проводитися за типом спортивно-художніх КВК, «Нумо, хлопці», «Нумо, дівчата» тощо. У будь-яких випадках вони є ефективною формою реалізації ідеї синтезу спорту і мистецтва, спробою об’єднати спортивні заходи з художніми.

Завдання вечора - заохочення фізкультурників і спортсменів школи, пропаганда їхніх досягнень і розумного способу життя та залучення до систематичних занять фізичною культурою нових поколінь школярів.

 

2. Планування позаурочної роботи

           Робота з фізичного виховання школярів виконується всім педагогічним колективом із залученням медперсоналу, громадських організацій і батьків. Загальне керівництво здійснюється адміністрацією, а практичне — учите­лем фізичної культури. У цій ситуації успіху можна досягти лише за умови чіткого і конкретного планування.

Позаурочну роботу регламентують такі документи:

- загальношкільний річний план позаурочної роботи з фізичного ви­ховання школярів або відповідний розділ у шкільному плані;

- календар спортивно-масових заходів;

- розклад занять секцій.

Загально-шкільний річний план позаурочної роботи передбачає на­прями діяльності колективу і може містити такі розділи:

- аналіз роботи за минулий рік і основні завдання на наступний;

- організаційна робота;

- навчальна робота;

- організація оздоровчих заходів у режимі навчального дня;

- спортивно-масова робота;

- робота за місцем проживання;

- просвітницька діяльність;

- медичний контроль;

- господарська робота.

Календар спортивно-масових заходів складається відповідно до ка­лендаря міських змагань. У календарі передбачаються всі шкільні змагання. Розклад занять складається на рік. У клітин­ках проти кожної секції і дня занять проставляють час їх початку і закінчення.