Завдання 06.03

Задача №1
Державне комерційне підприємство «Світанок» (позивач) у листопаді 2021 р. звернулось із позовом до ТОВ «Мрія» (відповідача) про звільнення орендованого приміщення у зв’зку із закінченням строку дії договору оренди. 
Під час судового розгляду справи встановлені деякі обставини. Між відповідачем та позивачем 21 січня 2019 р. укладено договір оренди, за умовами якого позивач передав, а відповідач отримав у тимчасове користування нежитлове приміщення для розміщення магазину. Термін дії договору за згодою сторін визначено до 21 жовтня 2021 р. За тиждень до закінчення терміну дії договору позивач повідомив відповідача про свій намір використовувати означене нежитлове приміщення для власних потреб, у зв’язку із чим просив відповідача про його звільнення відразу ж після закінчення терміну дії договору оренди. 
Відповідач відмовився звільняти орендоване примішення, обґрунтовуючи це тим, що він належним чином виконував свої договірні обов’язки та має намір на укладення договору оренди на новий строк, що є його переважним правом. 
1. Яке рішення має постановити суд? Обґрунтуйте відповідь. 
2. Чи може державне підприємство виступати орендодавцем за договором оренди державного майна? 
3. Яке державне майно не може бути об’єктом оренди? 
4. Який порядок укладення договору оренди державного майна? 
5. Чим відрізняється поновлення (пролонгація) договору оренди від укладення договору оренди на новий строк?

Задача №2
ПП «Отек» у жовтні 2025 р. (позивач) звернулося із позовом до ПП «Промінь» (відповідача) про стягнення заборгованості за договором будівельного підряду та сплату штрафних санкцій за прострочення оплати виконаних будівельних робіт. 
Під час судового розгляду справи встановлені деякі обставини. Між позивачем та відповідачем у вересні 2025 р. укладений договір будівельного підряду, за умовами якого позивач своєчасно виконав усі передбачені у проєктній документації (додаток 1 до договору) будівельні роботи. Факт виконання робіт підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, підписаними повноважними представниками позивача та відповідача. Однак, незважаючи на прийняття виконаних робіт, відповідачем здійснено їх часткову оплату, у зв’язку із чим виникла заборгованість. Рішенням господарського суду у задоволенні позову відмовлено. 
Рішення мотивовано тим, що виконання робіт за договором підряду повинно проводитись на підставі проєктно-кошторисної документації, що є істотною умовою означеного договору. Відсутність цієї умови свідчить про проведення як підрядних робіт, так і їх часткової оплати, без достатньої правової підстави, що вимагає застосування наслідків, передбачених главою 83 книги 5 ЦК України. 
1. Чи є законним рішення суду? Обґрунтуйте відповідь. 
2. Які умови є істотними для договору будівельного підряду та якими є наслідки недосягнення згоди сторін з усіх істотних умов такого договору? 
3. Які види господарсько-правових санкцій можуть застосовуватися до сторони договору будівельного підряду за неналежне виконання нею договірних зобов’язань? 
4. Чи можлива кваліфікація договору, який вже виконується сторонами, як неукладеного, якщо в договірній документації не зафіксовано одну або декілька договірних умов?