Лекція

Ігрові технології для дошкільнят. Ігрові технології в дитячому садку.

  1. Спадщина Софії Русової (“Український дитячий садок”).

Автор – Русова С.

Суть технології. Вченою обґрунтовано умови гармонійного виховання у ДНЗ: виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини, національним,  відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті громадської організації.

Принципами побудови українського ДНЗ повинні бути: гуманізм, демократизм, науковість, національний дух. Їх реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського народу, плекання національної та загальнолюдської культури.

  1. Педагогіка М.  Монтессорі (“Будинок вільної дитини”)

Автор – Монтессорі М.

Суть технології. Створення предметно-просторового середовища, у якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та задатки. Діяльність дитини повинна бути вільною та самостійною. Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реалізується через взаємодію з матеріалами, з урахуванням  права вибору  дітей, природних потреб  та вікових особливостей.

  1.             Вальдорфська педагогіка (“Вальдорфський дитячий садок”).

Автор – Штайнер Р.

Суть технології. Стрижнем педагогіки є принципи індивідуального підходу, свободи у вихованні, питання режиму дня й ритму року. Вальдорфська школа функціонує на засадах самоуправління, що характеризується відсутністю вертикальної структури влади, підпорядкування. Основним завданням ДНЗ є догляд за органами чуття дитини. Цьому сприяє обладнання й організація  роботи дошкільного навчального закладу, який функціонує як велика сім'я. Ігри й заняття постійно чергуються, створюючи сприятливі для дитини ритми самостійних  та організованих занять. Дитина вчиться відкривати існування власного внутрішнього світу, центром якого є сім'я – батьки й дитина.

  1.             Система освіти “Довкілля”.

Автор – Ільченко В.

Суть технології. Система освіти “Довкілля” формує цілісну      свідомість людини, яка здатна брати відповідальність за своє майбутнє та майбутнє рідної землі, народу, виховує ціннісне ставлення дитини до себе, до світу, що ґрунтується на почутті любові до навколишньої дійсності, “совісті” – намаганні почути звуки кожної живої істоти, зрозуміти її, щоб жити  у злагоді із собою, природою. Програма “Довкілля”  як дидактична система викладання предметів природничого циклу альтернативна до традиційного підходу.

  1.             Діагностична методика Т.О. Піроженко “Мовленнєве зростання дошкільника”.

Автор – Піроженко Т.О.

Суть технології. Пропоновані параметри мовленнєвого становлення дошкільника представлені з позицій комунікативного підходу до розвитку засобів мовлення.  Принциповою позицією цього підходу є твердження про те, що міжособистісна взаємодія – основа взаєморозуміння. Неможливо зрозуміти іншу людину поза особистісних контактів з нею. Мета і результат мовної взаємодії – розуміння – відбувається лише за умови, коли реалізуються міжособистісні відносини між людьми.

Комунікативний підхід до діагностики розвитку мовлення розглядає дитину як активного й ініціативного учасника соціальної взаємодії, в якій дошкільник має не лише засвоїти суспільний досвід (мову), але й щоразу самостійно застосовувати засвоєне, робити свій власний вибір адекватних до ситуації засобів спілкування, нарешті, створювати свої власні засоби для реалізації мети взаємодії.

Через те, в комплексному підході такою важливою є саме діагностика (і своєчасне формування!) потреб, мотивів спілкування, інтересів, бажань, ціннісних орієнтацій, пов'язаних із людиною.

Координати “людина” та  “її ставлення до інших” є найважливішими для мовленнєвого становлення дошкільника. Отриманий під час діагностики матеріал дає змогу охарактеризувати форми взаємин між дитиною і дорослим, допомагає визначати комунікативну спрямованість і готовність дитини до комунікації.

  1.             Технологія фізичного виховання дітей М.Єфименка (“Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей”).

Автор – Єфименко М.

Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної  гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька  міні-ігор, ігор-вправ.

  1.             Технологія розвитку творчої особистості Г.Альтшуллера. Теорія розв язання винахідницьких завдань.

Автор – Альтшуллер Г.

Суть технології. Основне завдання – навчати дитину розв'язувати проблеми різного рівня складності з використанням винахідницьких завдань. Основна ідея технології полягає у тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації потрібно навчити дитину виявляти проблеми, з’ясовувати, чому легкі завдання розв'язуються просто, а важкі – складно. У роботі з дітьми дошкільного віку використовують колективні ігри, ігри-заняття, під час яких діти вчаться спостерігати навколишню дійсність, виявляти суперечливі властивості предметів, явищ, шукати відповіді на поставлені питання. Педагог орієнтується на вільний та самостійний вибір дитини – предмета, матеріалу, виду діяльності.

  1.             Методика використання схем-моделей для навчання дітей описовим розповідям.

Автор – Ткаченко Т.

Суть технології. За цією методикою для роботи використовується аркуш картону 45х30 см, поділений на шість квадратів (за кількістю характерних ознак предмета або об’єктів чи пір року, про які потрібно розповісти). Дітей навчають знаходити головні, суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних.

Навчаючи старших дошкільників складанню описових розповідей, використовують схеми-моделі. Діти вибудовують розповідь  з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах: колір, форма, величина, матеріал, частини, дії. Використання схем при складанні описових розповідей допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі – чим подібні, або чим відрізняються предмети, а диференціювати. порівнюючи предмети за формою, величиною, кольором тощо.

  1.             Методика використання схем-моделей у лексично-граматичній роботі.

Автор – Крутій К.

Суть технології. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними прийомами і операціями є одним із важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. Пропонується наступна схема ознайомлення дітей із предметами: 1) первинне ознайомлення з предметом і його назвою; 2) дослідження властивостей предметів: колір, відтінки, форма, розмір, звуки, шуми; співвідношення в просторі; вага; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета; 3) групування. Узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація – диференціація родових понять; 40 розвиток елементів логічного мислення шляхом складання моделей, схем, коректурних таблиць разом із дітьми.

  1.         Особистісний розвиток дитини засобами взаємодії різних видів мистецтв.

Суть технології. Ця технологія залучає дитину до творчого пошуку, розвиває її здібності, творчий потенціал.

  1.         Поліхудожній розвиток дітей дошкільного віку в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу.

Суть технології. Відбувається самоствердження дитини в найбільш значущій для неї сфері поліхудожньої  діяльності (музичної, хореографічної, театралізованої, образотворчої).

  1.         Нова модель дошкільного закладу.

Автори – Заранська Н.Й., завідувач ДНЗ № 42, м. Львів; Савка М.М., директор Львівської міської дитячої громадської організації “Дитина”.

Суть технології. Створення нової моделі ДНЗ, спрямованої на всебічний розвиток дитини, формування основ її духовності засобами художньо-естетичного виховання. Диференціація освітнього процесу відповідно до індивідуальних здібностей, нахилів, інтересів та потреб кожного вихованця, виявлення талантів, створення якнайстаріших умов для їхнього розвитку, самовираження, самоствердження й самореалізації кожного індивіда.

  1.         Методика розвитку творчих здібностей на заняттях з малювання.

Автор – Шульга Л.

Суть технології. Діти зображають навколишнє тільки після емоційних зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання, розповідання. Головне завдання організації  зображувальної діяльності – виховання естетичних почуттів, а допоміжне – навчання технічним прийомам. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть уявлення, глибшим – пізнання.

  1.         Спадщина В.Сухомлинського.

Автор – В.Сухомлинський.

Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В.Сухомлинського - це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця.

Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками. Розроблені  педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.

  1.         Методика навчання дітей читанню М.Зайцева.

Автор – М.Зайцев.

Суть технології. Російський психолог Микола Олександрович Зайцев розробив унікальну методику навчання читанню і лічби на основі оригінальних кубиків. Кубики різних розмірів заповнюються відповідним матеріалом, у залежності від складу (дзвінкі - залізячками; глухі - деревинками; "золоті", голосні - мідними монетками). До того ж за визначеними буквами закріплені певні кольори, які допомагають на асоціативному рівні запам'ятати основні правила фонетичного розбору.

Навчання спирається на сприйняття (зір, слух, тактильні відчуття, інтуїцію), мислення активну практичну діяльність дитини, розвиває її пізнавальні здібності. "Кубики Зайцева" дозволяють навчити дитину плавному складовому читанню, минаючи етап складового уривчастого читання, значно скорочують час оволодіння читанням цілими словами, закладають основи грамотного письма. Навчальний пакет містить у собі: кубики, таблиці, аудіокасету і керівництво для батьків.

Посібники Зайцева призначені для організації розвиваючого простору для дітей дошкільного і шкільного віку, що дозволяє бажаючим педагогам творчо підходити до готових програм, змісту освіти, способам подачі інформації (методам і прийомам); вносити в роботу елементи дослідницької діяльності; кардинально скорочувати час оволодіння навичками рахунку, читання, грамотного письма.

Система Зайцева дає прекрасну можливість для професійного росту вчителів, колективної творчості педагогів і дітей, формування цілісної неспотвореної системи поглядів. І діти, і дорослі при цьому зберігають фізичне і щиросердечне здоров'я (а часто і відновлюють його), тобто ставиться заслін багатьом проблемам і майбутнім хворобам, які ми звикли вважати природними в процесі навчання, таким, як проблеми зору, хребта, купи стресів і комплексів («дидактоневрозу») і, як результат, соматичні захворювання.

  1.         Методика навчання дітей раннього віку Глена Домана.

Автор – Глен Доман.

Суть технології. Глен Доман — американський лікар-нейрохірург, який займався розробкою системи реабілітації дітей з важкими порушеннями в роботі мозку. У цій програмі особлива увага приділена карткам з комбінаціями яскравих точок, зображеннями різних предметів, зі словами. Коли безнадійно хворі і відсталі діти почали не тільки наздоганяти, а й випереджати однолітків в інтелектуальному розвитку, з'явилася ідея використовувати цей метод у навчанні нормальних дітей. Глен Доман удосконалив свою програму, і вже понад півстоліття вона є однією з найпопулярніших в ранній педагогіці. Основний постулат методики: «Мозок росте тільки коли він працює». Тому з самого раннього віку дитячий мозок треба завантажити.

Навчання за Доманом нагадує введення інформації в комп'ютер. З трьохмісячного віку дитині з певною частотою за кілька секунд демонструються картки з комбінацією картинка + слово або просто слово. З часом ці картки поділяються на тематичні серії. Такі заняття треба чергувати зі спеціальними фізичними вправами, адже розвиток мозку неможливий без належної рухової активності. Керуючись цими принципами, за твердженням автора, будь-яку дитину можна виховати генієм.

  1.         Розвиваючі ігри Нікітіних: кубики, гра типа „Танграм”.

Автори - Борис Павлович і Олена Олексіївна Нікітіни, класики вітчизняної педагогіки та автори ряду розвиваючих ігор для дітей.

Суть технології.  Методики раннього розвитку дітей, в першу чергу, базуються на відповідних дитячих іграх. За методикою Нікітіних вони повинні включати в себе спільну діяльність дитини і батьків. Вони мають великий потенціал, тому що їх можна підлаштувати під себе, під свій рівень розвитку, під свої інтереси. Кожна «Нікітінська» дитяча гра надає можливість подумати над тим, що до неї додати, як її поліпшити; така варіативність завдань заздалегідь продумана, адже вона спрямовує дитину до творчої роботи. В основному ці ігри мають форму головоломок, направлених на розпізнавання і добудови образів, інакше кажучи, на розвиток логічного і творчого мислення.

Кожна гра по методиці Нікітіних є набором завдань, вирішення яких дитина шукає за допомогою кубиків (кубики Нікітіна), квадратів з картону, деталей з конструктора і т.д. Завдання, які ставляться перед дитиною, мають різну форму: у вигляді інструкції, креслення, моделі. Таким чином дитина знайомитися з різними способами передачі інформації. Завдання задаються за принципом від простого до складного і мають дуже широкий діапазон.

19. Педагогіка Амонашвілі.

Автор – Ш.Амонашвілі.

Суть технології. Система виховання та навчання за Ш.Амонашвілі – це "педагогіка цілісного життя дітей та дорослих", яка будується на началах гуманності й віри в дитину, вихованні творчістю і співпрацею педагогів із дітьми, де в якості педагогів розуміються також батьки. Гуманна педагогіка є педагогікою дисципліни, любов до дитини не може шкодити їй. За Амонашвілі, дітям необхідно пропонувати такі справи, за які вони можуть братися не колись, а зараз же, і перші кроки мають приводити їх до перших успіхів, а не невдач.

На думку педагога-новатора, головне у навчанні – це заохочувати дітей до власного пошуку, власного шляху пізнання світу, необхідно вчити їх самостійності, готувати до дорослого життя. В цьому і полягає роль і обов’язок вчителя та вихователя.

Моральною основою дитячої кооперації в системі Ш.Амонашвілі є здатність радіти успіхам інших, готовність прийти на допомогу, причому не тільки в межах свого колективу: старші діти допомагають молодшим, беруть над ними шефство.

Цікавими методичними новаціями у цій концепції є:

  • скасування оцінок за навчання у балах;
  • недопустимість порівняння дітей між собою („він у нас найрозумніший, беріть із нього приклад”);
  • навчання одразу на кількох доступних дітям рівнях, наприклад, читання можливе від знайомства з буквами для одних до біглого читання для інших; - співучасть дітей у побудові занять, у складанні завдань, утворенні власного підручника, в плануванні відповідей.
  1.         Програма навчання дітей читанню за методикою Петерсона.

У дошкільній освіті педагогічна технологія представляє сукупність психолого-педагогічних підходів, що визначають комплекс форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів для реалізації освітнього процесу як в декількох ДОУ, так і в конкретному дитячому саду або навіть групі.

Освітні орієнтири, цілі і зміст освіти (освітня програма, пріоритетний напрямок, результати моніторингу та ін.).

Цінність педагогічної технології в тому, що вона:

  •                Конкретизує сучасні підходи до оцінки досягнень дошкільнят;
  •                Створює умови для індивідуальних і диференційованих завдань.
  •                Дошкільний вік є унікальним і вирішальним періодом, в якому закладаються основи особистості, виробляється воля, формується соціальна компетентність.

Ці та інші найважливіші якості не тільки в процесі спеціальних занять, але також і в грі, що дає дитині:

  •                Можливість «приміряти» на себе найважливіші соціальні ролі;
  •                Бути особисто причетним до досліджуваного явища (мотивація орієнтована на задоволення пізнавальних інтересів і радість творчості);
  •                Прожити деякий час в «реальних життєвих умовах».

Значення гри не в тому, що вона є розвагою і відпочинком, а в тому, що при правильному керівництві стає:

  •                Способом навчання;
  •                Діяльністю для реалізації творчості;
  •                Методом терапії;
  •                Першим кроком соціалізації дитини в суспільстві.
  •                Виховний і навчальне значення гри залежить від:
  •                Знання методики ігрової діяльності;
  •                Професійної майстерності педагога при організації та керівництва різними видами ігор;
  •                Врахування вікових та індивідуальних можливостей.

На сучасному етапі ігрова діяльність в якості самостійної технології може бути використана:

  •                Для освоєння теми або змісту досліджуваного матеріалу;
  •                Як заняття або його частини (введення, пояснення, закріплення, вправи, контролю);
  •                Як частина освітньої програми, що формується колективом ДНЗ.

Головна мета ігрової технології - створення повноцінної мотиваційної основи для формування навичок і вмінь діяльності в залежності від умов функціонування дошкільного закладу і рівня розвитку дітей.

Її завдання:

1. Досягти високого рівня мотивації, усвідомленої потреби в засвоєнні знань і умінь за рахунок власної активності дитини.

2. Підібрати засоби, що активізують діяльність дітей і підвищують її результативність.

Але як будь-яка педагогічна технологія, ігрова також повинна відповідати наступним вимогам:

1. Технологічна схема - опис технологічного процесу з поділом на логічно взаємопов'язані функціональні елементи.

2. Наукова база - опора на певну наукову концепцію досягнення освітніх цілей.

3. Системність - технологія повинна володіти логікою, взаємозв'язком всіх частин, цілісністю.

4. Керованість - передбачається можливість визначення мети, планування процесу навчання, поетапної діагностики, варіювання засобів і методів з метою корекції результатів.

5. Ефективність - повинна гарантувати досягнення певного стандарту навчання, бути ефективною за результатами і оптимальної за витратами.

6. Відтворюваність - застосування в інших освітніх установах.

Ігрова педагогічна технологія - організація педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. Це послідовна діяльність педагога по:

  •                Відбору, розробки, підготовки ігор;
  •                Включенню дітей в ігрову діяльність;
  •                Здійсненню самої гри;
  •                Підведенню підсумків, результатів ігрової діяльності.

Види педагогічних ігор дуже різноманітні. Вони можуть різнитися:

1. По виду діяльності - рухові, інтелектуальні, психологічні, профорієнтаційні та т.д .;

2. За характером педагогічного процесу - навчальні, тренувальні, контролюючі, пізнавальні, виховні, розвиваючі, діагностичні.

3. За характером ігрової методики - гри з правилами; гри з правилами, встановленими по ходу гри, гри; гри, де одна частина правил задана умовами гри, а встановлюється в залежності від її ходу.

5. За грального обладнання - настільні, комп'ютерні, театралізовані, сюжетно-рольові, режисерські і т.д.

Головний компонент ігрової технології - безпосереднє і систематичне спілкування педагога і дітей. Її значення:

  •                Активізує вихованців;
  •                Підвищує пізнавальний інтерес;
  •                Викликає емоційний підйом;
  •                Сприяє розвитку творчості;
  •                Максимально концентрує час занять за рахунок чітко сформульованих умов гри;
  •                Дозволяє педагогу варіювати стратегію і тактику ігрових дій за рахунок ускладнення або спрощення ігрових завдань в залежності від рівня освоєння матеріалу.

Концептуальні засади ігрової технології:

1. Ігрова форма спільної діяльності з дітьми створюється за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які виступають в якості засобу спонукання та стимулювання дитини до діяльності.

2. Реалізація педагогічної гри здійснюється в наступній послідовності - дидактична мета ставиться в формі ігрової задачі, освітня діяльність підкоряється правилам гри; навчальний матеріал використовується в якості її засобу; успішне виконання дидактичного завдання зв'язується з ігровим результатом.

3. Ігрова технологія охоплює певну частину освітнього процесу, об'єднану спільним змістом, сюжетом, персонажем.

4. В ігрову технологію включаються послідовно ігри та вправи, що формують одне з інтеграційних якостей або знання з освітньої РУХЛИВІ Й СПОРТИВНІ ІГРИ ЯК ЗАСІБ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ Гра – вид діяльності дитини, який представляє свідому, ініціативну діяльність, спрямовану на досягнення умовної мети, добровільно встановлену гравцем [1; 2]. У грі сформовуються розум дитини, певні вольові якості, наприклад такі як витривалість, спритність, орієнтування в просторі. Також, дитина розвивається духовно і фізично. Основною формою діяльності в дітей є гра. У ній вони знаходить певне робоче поле, в якому можуть виховати своєрідні моральні і фізичні якості, яких потребує її організм і сам внутрішній стан. Так, через процес гри можна вплинути на дитячий колектив, не використовуючи покарання, прямий тиск на дітей, та взагалі зайву нервозність в робочому процесі. Актуальність проблеми. Сьогодні ми стикаємося з певною проблемою. Вона полягає в тому, що діти на даний час малорухомі(дослідження вчених показали, що 85% часу учнів знаходяться у сидячому стані). Тому деякі функції організму перестають правильно функціонувати. Відповідно до того, потрібно залучати дітей до гри, щоб покращувати настрій і зміцнювати здоров’я. Адже найскладніший матеріал в школі діти краще засвоюють за допомогою гри, тому відповідно уроки мають бути цікавими, захопливими і веселими. Цю проблему досліджували такі науковці, як Ф. Василюк, В. Бабич, В. Папуша та ін. Метою нашої статті є з’ясування того, як можна зберегти здоров’я дитини засобами рухливих і спортивних ігор. З кожним роком все більше створюється нових ігор, поширюються різні варіанти їх, але рухлива ігрова основа лишається незмінною. Як ми знаємо, гра складається з певних природних рухів, які виконує дитина. Це і ходьба, біг, метання, лазіння, стрибки, різні вправи з предметами. Тому вона є дуже важливим засобом фізичного виховання підростаючого покоління. За класифікацією ігри поділяються на такі: рухливі, сюжетні, народні, рольові, спортивні, імітаційні, командні, групові, ігри-естафети, ігри-конкурси, ігри-забави, ігри-змагання [2; 2]. Народне прислів’я стверджує – «Як дитина бігає і грається, так її здоров’я усміхається». Дуже важливо щоб батьки, вихователі, також вчителі обов’язково стежили за фізичним здоров’ям дитини, заохочували її до руху. Бо чим більше дитина рухається, тим краще росте і розвивається її організм. А якщо дитина має малорухомий спосіб життя, то в неї розвивається така хвороба, як гіподинамія. Гіподинамія – це обмеження рухової активності дітей. Вона призводить до порушення обміну речовин, діяльності серцево-судинної та дихальної систем, а також негативно впливає на опорно-руховий апарат. Тому найкращим і найкориснішим засобом лікування і профілактики від так 38 званого рухового «голоду» є рухливі ігри. Вони дуже прості і доступні всім віковим категоріям, а також є універсальним засобом у фізичному вихованні школярів. У рухливих іграх в дітей виявляються певні фізичні якості. Тому, треба правильно здійснювати керівництво грою, спостерігати і допомагати проявляти ці здібності і якості в гармонійній єдності. Наприклад, щоб розвинути спритність в дітей, потрібно використовувати ігри, в яких треба швидко переключатися з одних дій на інші, і відповідно змінювати обстановку гри. А щоб вдосконалити моторність, краще всього потрібно грати в ігри, в яких треба швидко реагувати на звукові, зорові, тактильні сигнали. Також грати в ігри з раптовими зупинками, затримками і відновленням дій, і з подоланням невеликих відстаней в найкоротший час. Щоб розвинути силу використовують ігри, в яких вимагається виявляти тимчасові, короткочасні швидкісно-силові напруження, які підходять навантаженню дітей відповідно їхнього віку. А для розвитку витривалості виконують ігри, які пов’язані з неодноразовим повторенням дій, також з безперервною руховою діяльністю і активністю, в свою чергу які пов’язані зі значною втратою сил та енергії дитячого організму. Та не забуваймо враховувати вік та фізичну підготовку дітей. Також важливим засобом збереження здоров’я дітей є спортивні ігри. Спортивні ігри ми використовуємо на уроках фізичної культури і також на позаурочних заняттях, це можуть бути якісь спортивні секції, гуртки та ін. Якщо на уроці об’єднуються діти одного класу, то на позаурочних заняттях відбувається охоплення дітей із різних вікових категорій. Якщо ми будемо використовувати певні елементи змагань у діяльності школярів, то це нам дасть великі можливості для підвищення емоційного тонусу й більшої активності на уроці дітей. Наприклад в Америці найбільша увага приділяється змаганням, тому що батьки і викладачі переконані, що змагання – це дуже важлива школа життя, це як лабораторія формування особистості. У програмі курсу української загальноосвітньої школи використання певних змагальних форм уроків і занять підпорядковується логіці педагогічного процесу, розв’язанню виховних і освітніх завдань. Адже такі форми уроків і занять – це не тільки спосіб досягнення перемоги або удосконалення певного спортивнотехнічного результату, а ще й своєрідна форма емоційного спілкування, активного і здорового відпочинку. Коли діти беруть участь у змаганнях, то відповідно вони більше пізнають себе, свої можливості й сили, також пізнають більше своїх друзів і товаришів, пізнають нові враження, радість перемоги і відповідно гіркоту поразки. Ця атмосфера дає можливість усвідомити дітьми важливість занять з фізичної культури і взагалі спортом. Але для того, щоб краще діти розвивалися фізично й морально існують певні обов’язкові умови: - яскраво оформити те місце, де будуть проводиться змагання; - зробити виставку про команди, про тренерів також про гравців, на яких висвітлити їхню історію; - також попередньо провести різні лотереї, вікторини і конкурси; - і використання музики, яка буде відповідати темі змагань. Як ми вже зрозуміли, завдяки рухливим і спортивним іграм в дітей краще розвиваються рухові якості, особливо спритність і швидкість. Також за допомогою 39 встановлених ігрових умов в учнів покращуються і вдосконалюються рухові навички і звички. Які в свою чергу виявляються більш гнучкішими і пластичнішими. І ще діти можуть комбінувати складні рухи. Завдяки високій емоційності в ігровій діяльності, в дітей виховується вміння більше контролювати свою поведінку, розвиваються такі риси характеру, як працьовитість, наполегливість, вміння працювати в команді або колективі, активність, рішучість. Також, заняття іграми сприяє гармонійному розвитку опорно-рухового апарату, бо в роботу можуть бути залучені як окремі м’язи так і всі м’язові групи, а є такі змагання, які вимагають від школярів досить значних фізичних напруг. Не забуваймо й про моральне виховання в ігровій діяльності. Адже, дитина повинна мати повагу до суперника, також почуття товариства, чесність у спортивній боротьбі, прагнення до самовдосконалення. Тому всі ці якості успішно формуються під впливом занять рухливими іграми. Відповідно, рухливі ігри виступають як дуже ефективний засіб фізичної підготовки дітей. Наприклад, за програмою ігри і спортивні змагання, ми намагаємося проводити під час уроку або в позакласний час. Це все починає робитися з першого класу, потім поступово ускладнюватися. Таким чином ми привчаємо дітей мобілізовувати свої сили щоб досягти певних результатів і вести чесне, здорове суперництво. Так, наприклад в першому класі ми можемо запропонувати «Веселі старти», в яких дитина по бажанню може брати участь зі своїми батьками. Висновок. Отже, проблема збереження здоров’я стала на даний момент центральною в навчально-виховному процесі школи. Тому ми прагнемо, щоб дитина навчилася цінувати і дорожити своїм здоров’ям, також ми націлюємо дитину на те, щоб вона сама ставила собі за мету бути здоровою, щоб сама могла активно створювати своє здоров’я


Цей урок ще не готовий.