Західноукраїнські землі, історичні персоналії (ХVІІІ - ХХ ст) презентация

Содержание

Маркіян Шашкевич (1811 — 1843) Український громадський та культурно-освітній діяч, греко-католицький священик, організатор громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», ініціатор і співавтор альманаху «Русалка Дністрова», перекладач українською мовою «Слова о полку Ігоревім».

Слайд 1 Тема 13. Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.


Слайд 2Маркіян Шашкевич
(1811 — 1843)
Український громадський та культурно-освітній діяч, греко-католицький священик,

організатор громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», ініціатор і співавтор альманаху «Русалка Дністрова», перекладач українською мовою «Слова о полку Ігоревім».

Слайд 3Іван Вагилевич
(1811–1866)
Український громадський діяч, поет, фольклорист, один із засновників громадсько-культурного об’єднання

«Руська трійця», співавтор альманаху «Русалка Дністрова», перекладач українською мовою «Слова о полку Ігоревім».

Слайд 4Яків Головацький
(1814–1888)
Український поет, історик літератури, етнограф, викладач і ректор Львівського

університету, один із засновників громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», співавтор альманаху «Русалка Дністрова».

Слайд 5Лук’ян Кобилиця
(1812–1851)
Український громадсько-політичний діяч, керівник селянського повстанського руху на Буковині,

депутат австрійського парламенту під час революції 1848—1849 рр.

Слайд 6Іван Могильницький
(1777(1778)–1831)
Український освітній і церковний діяч, вчений-філолог.
Заснував першу на західноукраїнських землях

культурно-освітню громадську організацію «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письмами просвіти і культури серед вірних», яка ставила собі за мету видання українських загальноосвітніх та релігійних книжок.

Слайд 7 Тема 14. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Слайд 8Петро Гулак-Артемовський
(1790–1865)
Культурно-освітній діяч, поет, байкар, автор байки «Пан і собака»,

викладач історії та географії, ректор Харківського університету в 1841—1849 рр.

Слайд 9Григорій Квітка-Основ’яненко
(1778—1843)
Перший видатний прозаїк нової української літератури, один із засновників

Харківського професійного театру, автор комедій «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик», повістей «Маруся», «Конотопська відьма».

Слайд 10Михайло Максимович
(1804–1873)
Учений-природознавець, історик, фольклорист і літературознавець, перший ректор Київського університету,

член-кореспондент Петербурзької Академії наук, автор наукових праць «Про системи рослинного царства», «Основи ботаніки», «Роздуми про природу», видавець фольклорних збірників «Малоросійські пісні» та ін.

Слайд 11Михайло Остроградський
(1801–1861)
Математик і педагог, академік Петербурзької, Паризької, Римської та Туринської академій

наук, автор наукових праць з математичного аналізу, математичної фізики, аналітичної механіки, теорії імовірності.

Слайд 12Василь Каразін
(1773-1842)
Освітній і громадський діяч, вчений, автор наукових праць з агрономії,

метеорології, кліматології, винахідник парового опалення й технології видобування селітри, ініціатор відкриття Харківського університету.

Слайд 13 Тема 15. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.


Слайд 14Володимир Антонович
(1834–1908)
Український історик, археолог, етнограф, представник угрупування так званих хлопоманів,

один із засновників Київської громади, голова Історичного товариства Нестора Літописця, професор історії Київського університету.

Слайд 15Михайло Драгоманов
(1841–1895)
Український громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, один із засновників

громади в Києві, діяч Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Доцент Київського університету (1864—1875). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876–1889), видавав часопис «Громада». Професор Вищої школи у Софії (1889–1895).

Слайд 16Павло Чубинський
(1839–1884)
Етнограф, поет, громадський діяч, учасник Київської громади, член редколегії

газети «Київський телеграф», один із ініціаторів створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, автор вірша «Ще не вмерла Україна...».

Слайд 17Борис Грінченко
(1863–1910)
Український громадсько-політичний діяч, письменник, учений, один із засновників «Братства тарасівців»,

лідер Української радикальної партії, голова київської «Просвіти». Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови».

Слайд 18 Тема 16. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині

ХІХ ст.

Слайд 19Юліан Бачинський
(1870–1940)
Український громадський діяч, публіцист, член Русько-української радикальної партії, з 1899

р. - Української соціал-демократичної партії, автор праці «Україна поневолена». З 1918 р. стає членом Української національної ради ЗУНР; з 1919р. - представник УНР у Вашингтоні. Наприкінці листопада 1933 р. приїхав до Харкова, працював у редакції "Української радянської енциклопедії". У листопаді 1934 р. заарештований. Загинув у концтаборі.

Слайд 20Михайло Грушевський
(1866–1934)
політичний і державний діяч, історик, голова Наукового товариства ім. Т.

Шевченка, завідуючий кафедрою історії України Львівського університету, автор 10-томної «Історії України-Русі», один із співзасновників Товариства українських поступовців, голова Української Центральної Ради.

Слайд 21Євген Левицький (1870—1925) Український громадсько-політичний діяч, публіцист, ініціатор створення Русько-української радикальної

партії, у 1899 р. — Української національно-демократичної партії.


Слайд 22Михайло Павлик
(1853–1915)
Український громадський і культурно-освітній діяч, публіцист, письменник, редактор часопису «Друг»,

дійсний член Наукового товариства ім.Т.Шевченка, один із засновників Русько-української радикальної партії.

Слайд 23Іван Франко
(1856–1916)
Український поет, учений, громадський діяч, член Наукового товариства ім.Т.Шевченка,

один із засновників Русько-української радикальної партії, автор віршів «Каменяр», «Вічний революціонер», повісті «Захар Беркут», драми «Украдене щастя».

Слайд 24 Тема 17. Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Слайд 25Ілля  Мечников
(1845—1916)
Біолог, мікробіолог, імунолог, почесний член Петербурзької академії наук,

лауреат Нобелівської премії, один із засновників другої в світі бактеріологічної станції в Одесі, займався проблемами боротьби з інфекційними захворюваннями.

Слайд 26Данило Заболотний
(1866–1929)
Український мікробіолог, епідеміолог, Президент АН УРСР (1928–1929); засновник Інституту мікробіології

та епідеміології в Києві; опублікував понад 200 праць, присвячених головним чином вивченню інфекційних хвороб — чуми, холери тощо. Його наукові висновки базувались на багатющому фактичному матеріалі, на подвижницькій практичній боротьбі з інфекційними захворюваннями.

Слайд 27Дмитро Яворницький
(1855—1940)
Український історик, археолог, етнограф, дослідник історії українського козацтва,

автор тритомної праці «Історія запорізьких козаків», укладач зібрання історичних джерел «До історії Степової України».

Слайд 28Агатангел 
Кримський
(1871—1942)
Письменник, сходознавець, дослідник історії та літератури Ірану, Туреччини тощо, історик

української мови та літератури, автор праць «Українська граматика», «Нариси з історії української мови», професор Київського університету, один із засновників УАН.

Слайд 29Леся Українка
(Леся Косач-Квітка)
(1871—1913)
українська поетеса, прозаїк, драматург, автор поетичних збірок «На

крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», драматичних поем «Осіння казка», «Кам’яний господар», «Лісова пісня» та ін.

Слайд 30Іван Карпенко-Карий (Тобілевич)
(1845—1907)
Український драматург, актор, режисер, автор п’єс «Безталанна», «Наймичка», «Хазяїн»,

«Сто тисяч».

Слайд 31Марко 
Кропивницький (1840—1910)
Драматург, актор, режисер, автор п’єс «Доки сонце зійде, роса

очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю». З його ім'ям пов'язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.

Слайд 32Микола
Садовський (Тобілевич)
(1856—1933)
Український актор, режисер, один із засновників українського професійного

театру, виконавець драматичних ролей у п’єсах І. Карпенка-Карого «Безталанна», М. Гоголя «Ревізор», М. Старицького «Тарас Бульба».



Слайд 33Микола Лисенко
(1842—1912)
Український композитор, диригент, піаніст, автор опер «Наталка Полтавка»,

«Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», творів на тексти Т. Шевченка «Музика до Кобзаря», «Гайдамаки», організатор щорічних шевченківських концертів.

Слайд 34Семен Гулак-Артемовський (1813—1873)
Композитор, співак, драматург, соліст опер у Флореції та Петербурзі,

автор першої української лірико-комічної опери «Запорожець за Дунаєм».

Слайд 35Микола Пимоненко
(1862—1912)
Український живописець, академік Петербурзької академії мистецтв, автор картин «Ворожіння»,

«Весілля в Київській губернії», «Сінокіс».


Слайд 36Сергій
Васильківський
(1854–1917)
Український живописець. Створив ряд ліричних пейзажів України, розвивав у творчості тему

історії українського козацтва. Виконав для Полтавського земства ряд великих історичних панно.

Слайд 37Микола 
Леонтович
(1877—1921)
Композитор, педагог, викладач хорової справи Київського музично-драматичного інституту ім.

М. Лисенка, автор класичних обробок українських народних пісень «Щедрик-ведрик», «Дударик» та ін., хорових поем «Легенда», «Моя пісня», церковних хорів.

Слайд 38Соломія Крушельницька
(1872—1952)
Співачка, солістка Львівського оперного театру, виступала на оперних сценах

театрів у Петербурзі, Кракові, Варшаві, Парижі, Мілані, виконала близько 60 партій в операх «Запорожець за Дунаєм», «Пікова дама», «Мадам Батерфляй» та ін., виступала с концертами, присвяченими пам’яті Т. Шевченка .


Слайд 39Марія 
Заньковецька
(1854–1934)
Українська актриса, її сценічний дебют відбувся в Єлизаветграді (нині Кіровоград), де

вона виконувала роль Наталки Полтавки у першому українському професійному театрі під керівництвом М. Кропивницького; працювала в найпопулярніших українських трупах М. Старицького, М. Садовського, М. Саксаганського, І. Карпенка-Карого.

Слайд 40 Тема 18. Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Слайд 41Євген Чикаленко (1861—1929) Громадсько-політичний і культурний діяч, меценат, активний член «Старої громади»,

один із засновників УДП і Товариства українських поступовців, член Української Центральної Ради, фінансував видання українських газет «Громадська думка», «Рада». Автор «Спогадів» та «Щоденника», які дають багатий матеріал до історії українського руху ХІХ і початку ХХ століть.

Слайд 42Сергій Єфремов
(1876—1939)
Громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, член

Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, один із засновників УРП і Товариства українських поступовців, член Української Центральної Ради, секретар міжнаціональних справ Генерального Секретаріату УЦР,  з вересня 1917 очолював Українську партію соціалістів-федералістів, віце-президент ВУАН (1922-1928рр.), репресований як один із керівників СВУ.

Слайд 43Симон Петлюра
(1879–1926)
Громадсько-політичний і державний діяч, публіцист, член РУП і УСДРП,

автор статті «Війна і українці», член Української Центральної Ради, секретар військових справ першого українського уряду — Генерального Секретаріату,  Головний отаман військ УНР (з листопада 1918 р.). Голова Директорії УНР (9травня 1919 — 10листопада 1920). 

Слайд 44Микола Міхновський
(1873—1924)
Громадсько-політичний діяч, основоположник українського націоналізму, автор брошури «Самостійна Україна»; ідеолог і провідник Братства

тарасівців, засновник Української народної партії, один із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників; один із засновників Українського військового клубу ім. П.Полуботка й Першого українського полку ім.Б.Хмельницького.

Слайд 45Тема 19. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.

Слайд 46Андрей Шептицький
(1865 ­ 1944)
Церковний, культурний та громадський діяч, митрополит Української

греко-католицької церкви, меценат, дійсний член Наукового товариства ім.Т.Шевченка. Метою життя митрополита була єдність Української Церкви та побудова Української Держави, "наділеної християнською душею".

Слайд 47Кирило Трильовський
(1864 — 1941)
громадсько-політичний діяч, основоположник і один з керівників

Української радикальної партії, творець січового руху, адвокат, редактор часописів „Зоря”, „Хлопська правда”, „Січові вісті”, „Громадський голос”;. депутат парламенту Австрії та галицького сейму, голова Бойової управи УСС, член Національної Ради ЗУНР.

Слайд 48Іван Боберський
(1873—1947)
Громадський діяч, педагог, один із засновників молодіжних спортивно-пожежних патріотичних

товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт», член Бойової управи УСС, член Головної української ради, автор підручників із фізичного виховання.

Слайд 49Августин Волошин (1874-1945)
Громадський, державний і культурний діяч, педагог, науковець, професор

математики і фізики, автор понад 40 книг, здебільшого підручників і праць з педагогіки та психології; греко-католицький священик Мукачівської єпархії, 1938р. прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України, в 1939р. став президентом цієї держави.

Слайд 50Тема 20. Україна в Першій світовій війні

Слайд 51Кость Левицький
(1859—1941)
Громадський, політичний і державний діяч, один із засновників Української

національно-демократичної партії, депутат австрійського парламенту та Галицького сейму, керівник Головної української (згодом Загальної української) ради, засновник і голова Національної Ради у Львові.

Слайд 52Дмитро Дорошенко
(1882-1951)
Політичний діяч, дипломат, історик, публіцист, літературознавець, бібліограф, засновник «Просвіти»

на Катеринославщині. Від квітня 1917 р. - крайовий комісар Галичини й Буковини; член Української партії соціалістів-федералістів, Центральної Ради, Чернігівський губернський комісар. Під час гетьманату Павла Скоропадського очолював Міністерство закордонних справ. Навесні 1919 р. змушений був покинути Україну, займався науковою діяльністю. Спадщина вченого налічує близько 1000 праць.

Слайд 53Георгій Бобринський
(1863 - 1928)
Російський державний і військовий діяч, голова

Галицько-Волинського генерал-губернаторства 1914–1915 рр. під час окупації російськими військами Галичини й Буковини. Керована ним російська окупаційна адміністрація проводила відверту антиукраїнську політику, його задачею було надання захопленим землям «російського характеру» і викорінення «мазепинства». За його розпорядженнями закривались українські школи, газети, друкарні, відбувались масові арешти і депортації української інтелігенції у глиб Росії.

Похожие презентации

Берлинский кризис 1721
Колониализм и кризис традиционного общества в странах Востока. (10 класс) 608
Этапы развития социологии в России 366
Город Ростов-на-Дону 300
Эпоха петровских преобразований, ее место в истории России. (Тема 6) 349
Народная педагогика конца XIX века 374

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое ThePresentation.ru?

Это сайт презентаций, докладов, проектов, шаблонов в формате PowerPoint. Мы помогаем школьникам, студентам, учителям, преподавателям хранить и обмениваться учебными материалами с другими пользователями.

Для правообладателей

Яндекс.Метрика