Іграшки – це галузь українського народного мистецтва, що об’єднує вироби з кераміки, дерева, лози, соломи, паперу тощо.
Народна іграшка - це форма художньої творчості народу, яка поєднує в собі багатогранність культури народу. Історія народної іграшки розпочинається у сиву давнину.
На території України найдавніші іграшки виявлені в с. Мезин Коропського району Чернігівської області. Вони були виготовлені з мамонтового бивня приблизно 25 тис. років тому.
У могильнику на території Львівської області археологи знайшли порожнисті фігурки пташок, що згодом трансформувалися
в іграшки-свищики.
У IV-III тис. до н. е. трипільці виготовляли керамічні жіночі статуетки, різноманітні фігурки тварин та їх дитинчат, які символізували плодючість.
Дитячі іграшки давніх слов’ян знайдено на Наддніпрянщині. Датовані вони приблизно Х-ХІІ ст.
У другій половині XVIII ст. на ярмарках розпочалося виробництво іграшок на продаж. Жодний ярмарок не обходився без глиняних коників, баранчиків, півників, які були розписані орнаментом та прикрашені кольоровою глиною.
Види української народної іграшки
за матеріалом:
Дерев’яна іграшка
Іграшка з сиру
Глиняна (керамічна) іграшка
Іграшка з природного матеріалу
Текстильна іграшка
Найбільш масовою народною іграшкою, яка виготовлялася в умовах промислів, є глиняна (керамічна) іграшка. Ліпленням іграшок займалися навіть діти, настільки простими й традиційними вони були.
Дерево є найдавнішим матеріалом, з якого люди почали виготовляти дитячі іграшки. Наші предки знали про цілющий вплив дерева та його силу. В усі часи та в усьому світі саме іграшки з дерева визнані найбільш екологічно чистими й безпечними.
На Гуцульщині вівчарі ліпили іграшки з плавленого овечого сиру. Їх виготовляють особливим способом - витягуванням, викручуванням та обв'язуванням сирним мотуззям. У XIX столітті виготовлення таких іграшок стало домашнім промислом.
Виробництво іграшок з природних матеріалів (соломи, сіна, реп’яхів, рогози, листя, качанів кукурудзи, тирси, вербової кори, льону, різноманітних квітів, овочів) мало сезонний характер.
Їх авторами були зазвичай сільські умільці.
Одним з видів творчості є мистецтво виготовлення текстильної іграшки (ляльки). Такі іграшки є досить тендітними виробами і не витримують дуже активного поводження з ними.
Найвідоміші місця виготовлення народних іграшок в Україні – Івано-Франківщина (Косів), Львівщина (Яворів), Полтавщина (Опішня)
Косівська іграшка характерна розписом зеленого, червоно-брунатного та жовтого кольорів по білому, жовтувато-білому тлі та жовтим, білим і зеленим кольорами по червоно-брунатному тлі.
Опішнянська іграшка характерна рослинними орнаментами, хвилястими, прямими, ламаними лініями, крапками, колами, мазками тощо.
Яворівська іграшка характерна передусім своєю формою і кольористикою. Основа іграшки – жовтий колір, елементи малюють червоним і зеленим, а ще роблять вкраплення білою фарбою.
Створення ескізу народної іграшки з мотивами яворівського розпису – Крок за Кроком …...more
...more
Show less
