Тема 1. Завдання 1
Високий рівень (5 б)
До кожного типу історій доберіть по 2 приклади історій, зазначте посилання на них, поясніть, в яких умовах ці історії можуть використовуватись, та з якою метою.
Середній рівень (3 б)
До кожного типу історій доберіть по 1 прикладу історій, зазначте посилання на них, поясніть, в яких умовах ці історії можуть використовуватись, та з якою метою.
Достатній рівень (2 б)
Напишіть 5 брендів, при згадці яких у голові виникають певні історії, образи або асоціації (записати й самі асоціації також). Наприклад: сік "Садочок" – їжачок несе його замість яблучка, бо сік смачніший
Види історій:
Драматичні.
Драматичні історії – це про драматичні події, які розкривають людям важливість проблем або надихають, показуючи мужність чи жертовність інших.
Персональні.
Персональні історії відкривають власні знання та досвід спікера і додають йому авторитету. Це також дає можливість побачити людям ваше приватне життя ближче, ніж вони бачить зазвичай. Такий сторітелінг допомагає налагодити зв’язок з аудиторією.
Символічні.
Символічні історії – коли оратор через історію надає тому, про що йдеться, ширшого та масштабнішого значення.
Наприклад, спікер може надати символізму історії про героїв Крут і сказати, що це символ боротьби українського народу з переважаючими силами противника та прагнення до незалежності.
Ілюстративні.
Ілюстративна історія служить доказом, який переконує аудиторію, що проблема реальна і нагальна. Що рішення, яке пропонується, є практичним і дієвим.
Смішні.
Дають можливість додати у виступ гумор, ще більше запам’ятатися самому або темі промови. Смішні історії можуть змінити настрій аудиторії, якщо треба розбавити серйозні речі. Вони також є інструментом побудови авторитету спікера, якщо використовуються для самовисміювання.
Історичні.
Історичні історії про добре відомі аудиторії події надихають людей, дають відчуття причетності до цих подій та гордості.
Наприклад, історія про героїв Крут може бути історичною, якщо її цілю буде підняти у слухачів відчуття гордості. І ця ж історія може бути драматичною, якщо її ціллю буде, наприклад, надихнути солдатів української армії.
Притчі.
Якщо є можливість вставити доречну притчу, щоб це не здавалося високопарним, то це хороший варіант. Адже поза зібраннями релігійних організацій притчі рідше розповідають, ніж історії.